НАЦІОНАЛЬНИЙ СПРОТИВ
Загальнодержавна система

Національна безпека
Цілісний підхід до системи

Крок до НАТО
Планова інтеграція

Навчання та підготовка
Всеохоплююче і для всіх

Тотальний спротив
Кожен українець в ньому

Про Законопроект

Верховна Рада України

Напрацювання всього українського армійського корпусу та експертів.

Колосальне підсилення нашим Збройним Силам України.

Введення загальновійськової підготовки громадян України.

Постійний захист українців в кожній області та районі.

Українці під захистом досвідчених та патріотів.

Ще один крок на шляху України до НАТО.

Механізм ефективного та оперативного створення противаги агресору – РФ.

Статус Законопроектів

29.07.2021

Президент підписав Закони

Президент підписав закони про основи національного спротиву та збільшення чисельності Збройних Сил України

16.07.2021

Законопроекти №5557 та №5558 ухвалено

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому проєкти законів №5557 «Про основи національного спротиву» та №5558 щодо збільшення чисельності Збройних Сил України.

15.07.2021

Рекомендовано комітетом

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки порекомендував парламенту ухвалити в другому читанні президентський законопроєкт №5557 про основи національного спротиву.

29.06.2021

Підтримано у першому читанні

Депутати Верховної Ради своєю більшістю підтримали в першому читанні законопроєкт №5557 про основи національного спротиву.

09.06.2021

Схвалено комітетом з питань національної безпеки

Профільний комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав законопроєкт «Про основи національного спротиву» №5557, який подав Президент України Володимир Зеленський як невідкладний для позачергового розгляду парламентом.

26.05.2021

Опубліковано

Надано для публічно ознайомлення та обговорення

25.05.2021

Подано законопроєкт

Направлено на розгляд Комітету
Передано на розгляд керівництву
Одержано Верховною Радою
Визначено Президентом, як невідкладний

#Всеохоплюючаоборона #Національнийспротив #стратегіявоєнноїбезпеки #Нова_ТерОборона #Рухуопорубути

Питання та відповіді

Що таке національний спротив?

Національний спротив – складова всеохоплюючої оборони України, що включає в себе комплекс заходів, які організовуються та здійснюються в мирний час і в особливий період в Україні з метою максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити агресію проти України (стаття 1 законопроєкту «Про основи національного спротиву»).

Іншими словами, національний спротив – це залучення усього населення до протидії агресору, а також підготовка громадян України до такої протидії. Національний спротив здійснюється по усій території України – населення має можливість долучитись до територіальної оборони, яка організовується в усіх областях, в усіх районах для захисту території країни. У випадку ж окупації або захоплення частини території агресором (противником), на такій території організовується рух опору із залученням якомога ширших верств населення, щоб примусити агресора відмовитись від своїх планів. Ці два елементи – територіальна оборона і рух опору, є складовими національного спротиву.

Які найважливіші проблеми, що існували раніше, вирішує законопроєкт?

В державі змінюється підхід до захисту України шляхом переходу до всеохоплюючої оборони, що було закріплено у схваленій наприкінці березня 2021 року Стратегії воєнної безпеки. Проєкт Закону України «Про основи національного спротиву» якраз і відповідає цій концепції всеохоплюючої оборони, оскільки охоплює усю територію та передбачає залучення усього населення України.

Хоча територіальна оборона організовувалась й раніше, до початку агресії РФ, вона потребувала суттєвих змін з урахуванням безпекової ситуації, продиктованої умовами розв’язаної Росією війни, а також з урахуванням досвіду розбудови територіальної оборони в країнах-членах НАТО, перш за все Польщі і країнах Балтії. Разом з тим, територіальна оборона не була врегульована належним чином у законодавчому полі. Її завдання та головні учасники були визначені статтею 18 Закону України “Про оборону України”. На основі цього було розроблене Положення про територіальну оборону України, затверджене Указом Президента України від 02 вересня 2013 року № 471, що обмежено врегулювало окремі питання територіальної оборони. Існуюча й на сьогодні структура територіальної оборони не в повній мірі відповідає сучасним викликам і загрозам та способам і методам захисту країни. Серед неврегульованих питань також були: розподіл повноважень між державними органами; порядок фінансування і матеріального забезпечення територіальної оборони; соціальний захист учасників територіальної оборони.

Поняття руху опору став складовою підготовки держави до оборони, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій Збройних Сил України», що був схвалений у 2016 році. Водночас у законодавстві України не визначені поняття руху опору, його завдання, порядок організації і ведення, повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування з питань руху опору. І найголовніше не були врегульовані питання соціального захисту учасників руху опору.

Організація та ведення територіальної оборони і руху опору потребує широкого залучення громадян України до захисту своєї держави. Тому введено відповідне нове поняття.

Зазначені питання врегульовуються законопроєктом «Про основи національного спротиву».

Як прийняття цього законопроєкту вплине на звичайного громадянина без військового досвіду та людей, які були дотичні: воювали/перебувають в запасі?

Громадяни України, які мають досвід військової служби, воювали проти російського агресора отримують можливість стати резервістом та бути приписаними до військових частин і підрозділів територіальної оборони в тому регіоні, де вони проживають. Вони буквально зможуть боронити свою землю. Їх досвід є надзвичайно важливим і може бути використаний для захисту України.

Особи без військового досвіду також зможуть стати на захист своєї батьківщини, оскільки отримають шанс стати добровольцями добровольчих загонів територіальних громад. Якщо такі українці висловлюють бажання приєднатися до територіальної оборони, то їх можуть зарахувати до складу добровольчих формувань територіальних громад після проходження медичного, професійного та психологічного відбору і підписання контракту добровольця територіальної оборони. Такі особи також складають присягу добровольця.

Що вкладається у поняття «підготовка громадян України до спротиву»?

Підготовка громадян України до національного спротиву – це сукупність заходів, які здійснюються державними органами та органами місцевого самоврядування з метою формування патріотичної свідомості та стійкої мотивації, набуття ними знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України.

Завданнями підготовки громадян України до національного спротиву є:
– сприяння набуттю громадянами України готовності до виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
– військово-патріотичне виховання громадян України;
– підготовка населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.

Основою підготовки громадян України до національного спротиву є їх загальновійськова підготовка, яка організовується за територіально-зональним принципом. Вона полягає в опануванні базовими загальновійськовими практичними вміннями і навичками та поділяється на початкову і базову підготовку.

Початкова підготовка організовується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, разом з Міністерством оборони України та проводиться в закладах загальної середньої освіти.

Базова підготовка організовується Міністерством оборони України разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та проводиться з громадянами України, які досягли вісімнадцятирічного віку та не проходять військову службу в Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, службу в правоохоронних органах, шляхом проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів.

Загальновійськова підготовка громадян України до національного спротиву організовується з використанням фондів військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, військових навчальних закладів, навчальних центрів, інших військових частин (установ) Збройних Сил України, інших складових сил безпеки та сил оборони, об’єктів, які перебувають у сфері управління державних органів та органів місцевого самоврядування.

Я хочу стати частиною національного спротиву. Якими будуть мої обов’язки та який захист від держави я отримаю?

Обов’язки учасника національного спротиву залежать від того, до якої його складової він залучений – територіальної оборони чи руху опору.
Учасник територіальної оборони буде готуватись до та виконувати завдання, покладені на територіальну оборону:
– участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;
– участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
– участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
– участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;
– участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України;
– забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;
– участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;
– участь у забезпеченні заходів публічної безпеки і порядку у населених пунктах;
– участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
– участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;
– участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника).

Учасник руху опору діятиме переважно на конфіденційній основі, оскільки він готується до дій на окупованій або захопленій противником території. Він має виконувати такі завдання:
– формування осередків руху опору та набуття ними відповідних спроможностей;
– перешкоджання діям військ (сил) агресора (противника);
– участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій.

Яким чином цей законопроєкт підсилює Збройні Сили?

Чисельність збройних Сил України, які мають захищати територіальну цілісність України, є обмеженою. Жодна країна світу не має фінансово-економічний можливостей утримувати в кожному своєму регіоні регулярні військові частини або підрозділи. Однак, держава має бути готова до швидкої відсічі агресії з будь-якого напрямку. Це може забезпечити територіальна оборона, яка організовується у кожній області і/та районі. Але члени територіальної оборони не будуть перебувати на дійсній військовій службі, а залучатимуться до виконання окремих завдань, які покладаються на Збройні Сили, перш за все – захисту території від окупанта, у випадку потреби у будь-якому регіоні України.

Крім того, частини і підрозділи територіальної оборони залучатимуться до виконання завдань із сприяння діям регулярних Збройних Сил, наприклад – забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування.

Яким чином законопроєкт вплине на життя областей та окремих громад?

У кожній області формується окрема бригада територіальної оборони та створюється штаб зони територіальної оборони. Керівником зони є голова обласної державної адміністрації, а начальником штабу – командир бригади. Крі цього, в штабі працюють представники інших представлених у регіоні сил безпеки та сил оборони, а також необхідних цивільних структур. Такий склад дозволяє поєднати військових, правоохоронців, рятувальників, цивільних в одній структурі для виконання низки важливих для областей завдань, наприклад, захисту важливих для місцевих жителів об’єктів інфраструктури чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Законопроект вплине на життя тих громад, де будуть створені добровольчі загони територіальної оборони. У таких громадах з’явиться можливість долучитись до територіальної оборони, а відповідний підрозділ виконуватиме завдання, що також й в інтересах самої громади. Адже оборона важливого об’єкту, наприклад, місцевої теплоелектроцентралі, що забезпечуватиме її безперервне функціонування, впливає на життя громади.

Що таке Рух Опору та які завдання він буде виконувати?

Рух опору – невід’ємна складова оборони України, яка є системою воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.

Завданнями руху опору є:
– формування осередків руху опору та набуття ними відповідних спроможностей;
– перешкоджання діям військ (сил) агресора (противника);
– участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій.

Чим допоможе законопроєкт євроатлантичній інтеграції України?

Законопроект «Про основи національного спротиву» практично імплементує концепцію всеохоплюючої оборони, яка використовується у країнах-членах НАТО. В такий спосіб Україна за рахунок зазначеної зміни підходу до оборони, приводить її у відповідність до існуючих в Альянсі практик.

Законопроект був підготовлений на основі вивчення досвіду країн-членів НАТО з організації всеохоплюючої оборони, зокрема, територіальної оборони та підготовки населення до захисту своєї країни.

На базі чого будуть створюватись/розвиватись структури?

За організацію та виконання завдань територіальної оборони відповідатиме Командування Сил територіальної оборони, яке підпорядковуватиметься Головнокомандувачу Збройних Сил України. Це Командування буде створювати та розвивати структури територіальної оборони.

Бригади і батальйони територіальної оборони для виконання своїх завдань використовуватимуть інфраструктуру ЗС України. Вони також можуть використовувати інфраструктуру областей, районів і територіальних громад.

Штаби зон (районів) територіальної оборони створюються і розвиваються на базі обласних (районних) державних адміністрацій.

Добровольче формування територіальної оборони створюється і розвивається на базі відповідної територіальної громади.

Як законопроект підсилить загальну обороноздатність України в умовах війни та наявності окупованих територій?

Уже у самому визначенні національного спротиву розкривається концептуальний підхід до всенародного характеру оборони держави та вказується охоплення усієї території України діями з її захисту. Територіальна оборона ведеться по всій території України поза межами бойових дій, а рух опору ведеться на тимчасово окупованій територій або території України, яка захоплена агресором (противником) під час збройної агресії проти України. Це суттєво посилює обороноздатність нашої держави, адже потенційний агресор буде знати, що в кожній області, в кожному районі є організовані підрозділи, які в будь-яку мить готові дати йому відсіч, навіть якщо йому вдасться захопити окремі українські території.

Якщо якась територія буде окупована противником, то там організується рух опору. Його учасникам надається повноцінний соціально-правовий захист, що є сильним мотивуючим фактором для долучення населення до протидії агресивним діям окупанта.

Цей підхід, безумовно, вплине й на агресивні Російської Федерації, адже вона буде змушена зважати на наявність територіальної оборони у випадку планування подальших наступальних дій, а також на діяльність руху опору на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей.

1. Дослідіть

Прочитайте законопроекти самостійно, чи хоча б вивчіть стислі пояснення

2. Поширте

Поділіться своїми думками про цю інформацію з друзями та членами родини

3. Лобіюйте

Зверніться до свого народного обранця, за якого ви голосували