Денис Поданчук: "Якщо законопроєкт про національний опір ухвалять, на збройну боротьбу з ворогом зможе піднятися вся країна"

Денис Поданчук: “Якщо законопроєкт про національний опір ухвалять, на збройну боротьбу з ворогом зможе піднятися вся країна”

Співавтор законопроєкту № 5557 розповів сайту “Сьогодні” про те, як українські патріоти зможуть, не змінюючи звичного способу життя, готуватися до участі в обороні країни і, якщо знадобиться, до партизанської війни.

14 липня Верховна Рада України планує розглянути у другому читанні президентський законопроєкт № 5557 “Про основи національного спротиву”. В умовах наростаючої загрози з боку Російської Федерації – переоцінити значення цього документа неможливо.
По-перше, він нарешті вирішить питання фінансування та соціального захисту бійців тероборони.

По-друге, визначить взаємодію Сил спеціальних операцій з ТрО в інтересах опору (руху опору). По-третє, дасть можливість територіальним громадам створювати загони тероборони. І, нарешті, по-четверте, по всій країні розгорнеться воєнізована підготовка населення до опору. Наш кореспондент докладно поговорив про деталі законопроєкту з одним із його авторів, членом Ради волонтерів при Міноборони, радником командувача Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ Денисом Поданчуком.

“Законопроект № 5557 вирішує питання фінансування ТРО”

– Денис, чи правда, що законопроєкт № 5557 готувався під загальним керівництвом президента України, а в його розробці брали участь представники ЗСУ, учасники тероборони, ветерани та експерти?

– Так. І більш того, було необхідно ретельно вивчити досвід країн – членів НАТО щодо організації всеосяжної оборони, і ми отримали велику підтримку від радників НАТО. Стратегічний радник Альянсу з питань Сил спеціальних операцій (ССО) Майкл Ріпасс (США) заявив, що в НАТО готові надати експертну підтримку законопроєкту № 5557.

Давайте почнемо розмову з територіальної оборони. Чому рішення “наболілих” питань ТрО таке важливе для нашої країни?

– Не секрет, що в Україні є величезна кількість патріотів, які хотіли б захищати нашу країну. Але ці люди не можуть собі дозволити служити в армії. Підписавши контракт з ТрО, вони зможуть зберегти спосіб життя цивільної людини і отримати всю необхідну військову підготовку у вільний від основної роботи час. А якщо, не дай Бог, війна набере обертів – встати на захист батьківщини в офіційному статусі бійця ТрО. Діяти в рамках загальної стратегії захисту держави, злагоджено і в тісній “зв’язці” з військовими.


– Нещодавно сайт “Сьогодні” опублікував репортаж про проблеми ТрО. Бійці розповіли нам, що відчувають великі проблеми з фінансуванням. У них немає матеріально-технічної бази і полігонів для тренувань і стрільб. Чи це правда?

– На жаль, так. Але законопроєкт № 5557 покликаний вирішити ці питання. Нагадаю, що зараз ТрО є частиною Сухопутних військ. І по суті, знаходиться на залишковому фінансуванні. А тепер, згідно із законопроєктом № 5557, вона стане окремим родом Збройних сил України.

– І що це означає?

– По-перше, командувач ТрО буде підпорядковуватися безпосередньо командувачу ЗСУ, а не командувачу Сухопутних військ. По-друге, у ТрО, як у окремого роду сил, з’явиться свій бюджет – окремий рядок фінансування в бюджеті Міноборони, якщо пройде ця поправка до тексту законопроєкту. По-третє, з часом у ТрО будуть свої фонди. А поки їх немає, буде користуватиметься логістичними, матеріально-технічними і транспортними ресурсами інших родів і сил ЗСУ. Насамперед, Сухопутних військ.

– Виходить, що ТрО поки все одно залишиться в складі Сухопутних військ. Коли ж її життя налагодиться?

– Ні, після набрання чинності “5557” ТрО відразу стане окремим родом сил ЗСУ. Але дуже важливо, щоб законопроєкт № 5557 прийняли в другому читанні у липні. Тоді будуть дотримані всі вимоги Бюджетного кодексу і ТрО отримає повноцінне фінансування вже з 1 січня 2022 року. В іншому разі ми втратимо дуже багато часу. І фінансування в ТрО піде лише з 1 січня 2023 року.

– Багато бійців ТрО переживають через те, що їм не видають зброю на руки. Мовляв, раптом Росія нападе, а нам нічим захищатися?! Як вирішується це питання в законопрєкті № 5557?

– Документ передбачає, що індивідуальна штатна зброя зберігається в пунктах постійної дислокації або в певних місцях зберігання. Але “певні місця зберігання” – це і вдома теж. І якщо пройде ще і поправка до цього пункту, то прямо буде зазначено – за яких умов і на який строк бійці зможуть зберігати зброю у себе вдома.

Денис Поданчук: "Якщо законопроєкт про національний опір ухвалять, на збройну боротьбу з ворогом зможе піднятися вся країна"

“Партизанський рух – таємниця за сімома печатками”

– Тепер давайте поговоримо про рух опору, або, інакше кажучи, про спротив. Про що йдеться? Якщо я не помиляюся, на сайті Міноборони є лише одна згадка про опір. Там сказано, що виконанням цього завдання зобов’язані займатися Сили спеціальних операцій (ССО)…

– Організація опору завжди була таємницею за “сімома замками”.

– Чому?

– Тому що опір – це підпільники, диверсанти, партизани. А також допоміжні сили. Всі вони діють тільки на тимчасово окупованій території.

– Допоміжні сили? Уточніть, будь ласка, про кого йдеться?

– Про людей, які не є офіційно членами опору, але допомагають йому в силу своїх можливостей. Наприклад, збирають розвіддані, пишуть і розклеюють листівки, ведуть агітацію, щось комусь передають, беруть участь в матеріально-технічному забезпеченні опору.

– А чому підготовка, забезпечення та ведення опору є прерогативою саме ССО?

– Тому що така практика провідних країн НАТО. І вона себе не раз виправдала у реальних бойових умовах.

“Опір стримує ворога”

– Раніше все, що стосувалося питань опору, було державною таємницею. Чому зараз про це заговорили вголос?

– Міжнародний досвід показує, що такий підхід значно підвищує фактор стримування ворога. Одна справа, коли противник знає, які військові частини і підрозділи стоять в конкретному населеному пункті і розуміє, як їх спробувати перемогти. Інша – коли він розуміє: населення цього регіону ретельно організоване, мотивоване, навчене і підготовлене. Відповідно, по загарбниках будуть вести прицільний вогонь з кожного вікна, з кожного даху, засідки, пастки… Перед наступом будь-яка армія аналізує свої потенційні втрати. І перед такою загрозою вона, швидше за все, зупиниться.

– Чи існують у світовій практиці конкретні приклади того, як організований рух опору запобіг наступу ворога на країну?

– Наприклад, ще до нападу фашистської Німеччини на СРСР Гітлер виношував плани про наступ на Швейцарію. Коли генералітет почав просити в аналітиків інформацію про сили і засоби Швейцарії, з’ясувалося, що населення цієї держави готове і здатне чинити опір. Тому тільки для захоплення однієї маленької Швейцарії необхідно 23 дивізії. В результаті Гітлер відмовився від цього плану.

– Чи вірно я розумію, що законопроєкт № 5557 встановлює лише загальний порядок діяльності ТрО та опору? І багато важливих нюансів “залишилися за кадром”?

– Звісно. Але коли законопроєкт приймуть, з’явиться можливість врегулювати безліч важливих моментів за допомогою окремих підзаконних актів. Багато що, що стосується опору, так і залишиться державною таємницею. Як це і повинно бути.


Джерело: Денис Поданчук: “Якщо законопроєкт про національний опір ухвалять, на збройну боротьбу з ворогом зможе піднятися вся країна” (Сьогодні)